Албанський розмовник для українців

Përshëndetje!

[першендет'є!]

Вітаю! / Привіт!

💡 Нейтральне привітання, підходить і для незнайомих. Простіше й частіше в побуті — «Mirëdita [міредіта]».

Mirëdita!

[міредіта!]

Добрий день!

💡 Найуживаніше ввічливе привітання — кажуть майже весь день, від ранку до вечора. Відповідають так само: «Mirëdita [міредіта]».

Mirëmëngjes!

[міремендєс!]

Доброго ранку!

💡 До обіду. Після обіду переходять на «Mirëdita [міредіта]».

Mirëmbrëma!

[мірембрема!]

Добрий вечір!

💡 Привітання ввечері. На прощання ввечері кажуть «Natën e mirë! [натен е міре]» — «На добраніч».

Natën e mirë!

[натен е міре!]

На добраніч!

💡 Кажуть перед сном або прощаючись пізно ввечері. Відповідь та сама або «Po ashtu [по ашту]» — «Навзаєм».

Mirupafshim!

[мірупафшім!]

До побачення!

💡 Буквально «щоб ми добре побачилися». Неформально кажуть «Çao [чао]» або «Shihemi! [шіхемі]» — «Побачимося!».

Ç'kemi?

[чкемі?]

Як справи? / Привіт!

💡 Дуже поширене неформальне привітання між знайомими. Відповідають «Mirë [міре]» («Добре») або теж «Ç'kemi [чкемі]».

Po.

[по.]

Так.

💡 Не плутайте з українським прийменником «по»: «po [по]» — це «так». Перед дієсловом «po» ще й позначає дію, що триває: «Po vij [по вій]» — «Вже йду».

Jo.

[йо.]

Ні.

💡 Ввічливо: «Jo, faleminderit [йо, фалеміндеріт]» — «Ні, дякую».

Faleminderit!

[фалеміндеріт!]

Дякую!

💡 Наголос на «-де-». У швидкій мові звучить майже як «фалемндеріт». Підсилено: «Shumë faleminderit! [шуме фалеміндеріт]».

Shumë faleminderit!

[шуме фалеміндеріт!]

Щиро дякую!

Ju lutem.

[ю лутем.]

Будь ласка.

💡 І «будь ласка» у проханні, і «прошу» у відповідь на подяку. До друга на «ти»: «të lutem [те лутем]».

S'ka përse.

[ска персе.]

Нема за що.

💡 Типова відповідь на «Faleminderit [фалеміндеріт]». Розмовний варіант — «S'ka gjë [ска дє]» — «Нічого страшного / Нема за що».

Më falni!

[ме фалні!]

Вибачте!

💡 Звертання на «ви» — щоб привернути увагу або перепросити. До знайомого на «ти»: «Më fal! [ме фал]».

Më vjen keq.

[ме в'єн кекь.]

Мені шкода. / Перепрошую.

💡 Співчуття або жаль («Мені прикро»). Щоб пройти чи звернутися, краще «Më falni [ме фалні]».

Nuk kuptoj.

[нук куптой.]

Я не розумію.

💡 Корисно додати: «Nuk kuptoj mirë shqip [нук куптой міре шкіп]» — «Я погано розумію албанську».

A flisni anglisht?

[а флісні англішт?]

Ви розмовляєте англійською?

💡 «A [а]» на початку — просто маркер питання. Інші мови: «ukrainisht [українішт]», «rusisht [русішт]», «italisht [італішт]» (італійську в Албанії знають багато хто).

Flas pak shqip.

[флас пак шкіп.]

Я трохи розмовляю албанською.

💡 «Shqip [шкіп]» — албанська мова, «Shqipëri [шкіпері]» — Албанія, «shqiptar [шкіптар]» — албанець.

Mund ta përsëritni, ju lutem?

[мунд та персерітні, ю лутем?]

Можете повторити, будь ласка?

💡 На «ти»: «Mund ta përsëritësh? [мунд та персерітеш]».

Flisni më ngadalë, ju lutem.

[флісні ме нґадале, ю лутем.]

Говоріть повільніше, будь ласка.

💡 «Më [ме]» перед прикметником = «більш»: «më ngadalë [ме нґадале]» — «повільніше», «më shpejt [ме шпейт]» — «швидше».

Si thuhet shqip…?

[сі тухет шкіп…?]

Як сказати албанською…?

💡 «Th» тут — як англійське «th» у «think» (кінчик язика між зубами).

Nuk e di.

[нук е ді.]

Я не знаю.

💡 «E [е]» тут — займенник «це». «Nuk jam i sigurt [нук ям і сіґурт]» — «Я не впевнений».

Në rregull.

[не рреґул.]

Гаразд. / Добре.

💡 Буквально «у порядку». Також: «S'ka problem [ска проблем]» — «Без проблем», «Dakord [дакорд]» — «Згоден».

Ku është tualeti?

[ку еште туалеті?]

Де туалет?

💡 Часто кажуть і «Ku është banja? [ку еште баня]». «Ku është…? [ку еште]» — універсальне «Де…?».

Si jeni?

[сі єні?]

Як ви? / Як справи?

💡 На «ви» (або до кількох людей). На «ти»: «Si je? [сі є]». Типова відповідь: «Mirë, faleminderit [міре, фалеміндеріт]».

Si je?

[сі є?]

Як ти? / Як справи?

💡 Лише до друзів, дітей і ровесників. Відповідь: «Mirë, po ti? [міре, по ті]».

Mirë, faleminderit. Po ju?

[міре, фалеміндеріт. по ю?]

Добре, дякую. А ви?

💡 Тут «po [по]» означає «а». На «ти»: «Po ti? [по ті]».

Si quheni?

[сі кюхені?]

Як вас звати?

💡 На «ти»: «Si quhesh? [сі кюхеш]». Відповідь: «Unë quhem… [уне кюхем]».

Unë quhem Olena.

[уне кюхем олена.]

Мене звати Олена.

💡 «Unë [уне]» — «я», часто випускається: просто «Quhem Olena [кюхем олена]».

Gëzohem që u njohëm.

[ґезохем кє у ньохем.]

Радий(-а) знайомству.

💡 Коротко — просто «Gëzohem! [ґезохем]». У відповідь часто: «Edhe unë [еде уне]» — «І я теж».

Nga jeni?

[нґа єні?]

Звідки ви?

💡 На «ти»: «Nga je? [нґа є]».

Jam nga Ukraina.

[ям нґа україна.]

Я з України.

💡 «Ukraina [україна]» — з артиклем (= «та Україна»); «në Ukrainë [не україне]» — «в Україні / в Україну».

Jam ukrainas. / Jam ukrainase.

[ям українас. / ям українасе.]

Я українець. / Я українка.

💡 Перша форма — чоловік, друга — жінка.

Jetoj në Shqipëri prej një viti.

[єтой не шкіпері прей нє віті.]

Я живу в Албанії вже рік.

💡 Підставляйте строк: «prej dy vitesh [прей дю вітеш]» — «два роки», «prej tre muajsh [прей тре муайш]» — «три місяці».

Ku jetoni?

[ку єтоні?]

Де ви живете?

💡 Відповідь: «Jetoj në Tiranë [єтой не тіране]» — «Я живу в Тирані».

Me çfarë merreni?

[ме чфаре меррені?]

Чим ви займаєтеся?

💡 На «ти»: «Me çfarë merresh? [ме чфаре мерреш]».

Punoj si programist.

[пуной сі проґраміст.]

Я працюю програмістом.

💡 Інші професії: «mësues / mësuese [месуес / месуесе]» — вчитель / вчителька, «infermiere [інферм'єре]» — медсестра, «shofer [шофер]» — водій.

Keni fëmijë?

[кені феміє?]

У вас є діти?

💡 «Fëmijë [феміє]» — і «дитина», і «діти». Відповідь: «Po, kam dy fëmijë [по, кам дю феміє]» — «Так, двоє дітей».

Jam i martuar. / Jam e martuar.

[ям і мартуар. / ям е мартуар.]

Я одружений. / Я заміжня.

💡 «i [і]» — чоловічий рід, «e [е]» — жіночий. Неодружений: «beqar [бекяр]».

Sa vjeç jeni?

[са в'єч єні?]

Скільки вам років?

💡 Відповідь: «Jam tridhjetë vjeç [ям трід'єте в'єч]» — «Мені тридцять».

Shqipëria është shumë e bukur.

[шкіперіа еште шуме е букур.]

Албанія дуже гарна.

💡 Найкращий спосіб почати розмову з албанцем. «I bukur / e bukur [і букур / е букур]» — гарний / гарна.

Po mësoj shqip.

[по месой шкіп.]

Я вчу албанську.

💡 «Po [по]» перед дієсловом = дія триває зараз (як англ. -ing).

Shihemi!

[шіхемі!]

Побачимося!

💡 Неформальне прощання між знайомими; ввічливо — «Mirupafshim [мірупафшім]».

Shihemi nesër!

[шіхемі несер!]

До завтра!

💡 Також: «Shihemi më vonë [шіхемі ме воне]» — «Побачимося пізніше».

zero

[зеро]

нуль

një

[нє]

один

💡 Також неозначений артикль: «një kafe [нє кафе]» — «(одна) кава».

dy

[дю]

два

tre

[тре]

три

💡 З жіночим родом — «tri [трі]»: «tri orë [трі оре]» — «три години».

katër

[катер]

чотири

pesë

[песе]

п'ять

gjashtë

[дяште]

шість

shtatë

[штате]

сім

tetë

[тете]

вісім

nëntë

[ненте]

дев'ять

dhjetë

[д'єте]

десять

💡 «Dh» — дзвінкий звук, як англ. «th» у «this». 11–19 будуються як «один-на-десять»: «një-mbë-dhjetë [нє-мбе-д'єте]».

njëmbëdhjetë

[нємбед'єте]

одинадцять

dymbëdhjetë

[дюмбед'єте]

дванадцять

trembëdhjetë

[трембед'єте]

тринадцять

katërmbëdhjetë

[катермбед'єте]

чотирнадцять

pesëmbëdhjetë

[песембед'єте]

п'ятнадцять

gjashtëmbëdhjetë

[дяштембед'єте]

шістнадцять

shtatëmbëdhjetë

[штатембед'єте]

сімнадцять

tetëmbëdhjetë

[тетембед'єте]

вісімнадцять

nëntëmbëdhjetë

[нентембед'єте]

дев'ятнадцять

njëzet

[нєзет]

двадцять

💡 Буквально «одна двадцятка». Складені числа — через «e [е]»: «njëzet e pesë [нєзет е песе]» — 25.

njëzet e një

[нєзет е нє]

двадцять один

tridhjetë

[трід'єте]

тридцять

dyzet

[дюзет]

сорок

💡 Буквально «дві двадцятки» — залишок двадцяткового рахунку. Далі знову через десятки: «pesëdhjetë [песед'єте]» — 50.

pesëdhjetë

[песед'єте]

п'ятдесят

gjashtëdhjetë

[дяштед'єте]

шістдесят

shtatëdhjetë

[штатед'єте]

сімдесят

tetëdhjetë

[тетед'єте]

вісімдесят

nëntëdhjetë

[нентед'єте]

дев'яносто

njëqind

[нєкінд]

сто

dyqind

[дюкінд]

двісті

pesëqind

[песекінд]

п'ятсот

një mijë

[нє міє]

тисяча

dy mijë

[дю міє]

дві тисячі

Sa kushton?

[са куштон?]

Скільки коштує?

💡 Про кілька речей: «Sa kushtojnë? [са куштойне]». Ще коротше на ринку: «Sa është? [са еште]» — «Скільки?».

Sa kushtojnë?

[са куштойне?]

Скільки вони коштують?

Sa bën gjithsej?

[са бен дітсей?]

Скільки разом?

💡 «Gjithsej [дітсей]» — «усього, разом». Касир може сказати: «Gjithsej pesëqind lekë [дітсей песекінд леке]».

Është shumë shtrenjtë.

[еште шуме штреньте.]

Це занадто дорого.

💡 Протилежне — «i lirë / e lirë [і ліре / е ліре]» — «дешевий / дешева».

Me lekë të reja apo të vjetra?

[ме леке те рея апо те в'єтра?]

У нових леках чи старих?

💡 Важливо! Багато хто, особливо старші люди й на ринках, досі називає ціни у «старих леках [старих леках]» — це в 10 разів більше: «një mijë lekë të vjetra [нє міє леке те в'єтра]» = 100 нових леків.

Sa është ora?

[са еште ора?]

Котра година?

💡 Відповідь: «Është ora tre [еште ора тре]» — «Третя година»; «ora tre e gjysmë [ора тре е дюсме]» — «пів на четверту».

Është ora tre.

[еште ора тре.]

Третя година.

💡 «Ora [ора]» — і «година», і «годинник». Опівдні — «në mesditë [не месдіте]».

Në çfarë ore?

[не чфаре оре?]

О котрій годині?

💡 Відповідь: «Në orën dhjetë [не орен д'єте]» — «О десятій».

Në orën dhjetë.

[не орен д'єте.]

О десятій.

💡 Пів на одинадцяту — «në dhjetë e gjysmë [не д'єте е дюсме]».

sot

[сот]

сьогодні

💡 «Sot në mëngjes [сот не мендєс]» — сьогодні вранці.

nesër

[несер]

завтра

💡 «Nesër në mëngjes [несер не мендєс]» — «завтра вранці».

dje

[д'є]

вчора

💡 Позавчора — «pardje [пард'є]».

pasnesër

[паснесер]

післязавтра

tani

[тані]

зараз

💡 Наголос на останньому складі. «Menjëherë [менєхере]» — «негайно».

më vonë

[ме воне]

пізніше

💡 «Më vonë [ме воне]» — пізніше; «herët [херет]» — рано; «vonë [воне]» — пізно.

e hënë

[е хене]

понеділок

💡 Дні тижня пишуться з малої літери й мають частку «e [е]». «У понеділок» — «të hënën [те хенен]».

e martë

[е марте]

вівторок

e mërkurë

[е меркуре]

середа

e enjte

[е еньте]

четвер

💡 «Nj [нь]» — м'яке «нь», як в українському «кінь». «Të enjten [те еньтен]» — у четвер.

e premte

[е премте]

п'ятниця

💡 Не плутайте: «e premte [е премте]» — п'ятниця, «e shtunë [е штуне]» — субота.

e shtunë

[е штуне]

субота

e diel

[е діел]

неділя

💡 У неділю багато держустанов і частина магазинів зачинені; «në fundjavë [не фунд'яве]» — «на вихідних».

janar

[янар]

січень

💡 Місяці теж пишуться з малої. «У січні» — «në janar [не янар]».

shkurt

[шкурт]

лютий

mars

[марс]

березень

prill

[пріл]

квітень

maj

[май]

травень

qershor

[кєршор]

червень

💡 Літній сезон — від «qershor [кєршор]» до «shtator [штатор]».

korrik

[коррік]

липень

💡 «Rr [рр]» у «korrik [коррік]» — розкотисте.

gusht

[ґушт]

серпень

shtator

[штатор]

вересень

tetor

[тетор]

жовтень

nëntor

[нентор]

листопад

dhjetor

[д'єтор]

грудень

Çfarë dite është sot?

[чфаре діте еште сот?]

Який сьогодні день?

💡 Відповідь: «Sot është e premte [сот еште е премте]» — «Сьогодні п'ятниця».

javën tjetër

[явен т'єтер]

наступного тижня

💡 Так само: «muajin tjetër [муаїн т'єтер]» — «наступного місяця». Минулого тижня — «javën e kaluar [явен е калуар]».

çdo ditë

[чдо діте]

щодня

A keni bukë?

[а кені буке?]

У вас є хліб?

💡 «A keni…? [а кені]» — універсальне «У вас є…?». Відповідь «Ka [ка]» — «Є», «S'ka [ска]» / «Nuk ka [нук ка]» — «Нема».

Më jepni një kilogram domate, ju lutem.

[ме єпні нє кілоґрам домате, ю лутем.]

Дайте, будь ласка, кілограм помідорів.

💡 У розмові замість «kilogram» часто кажуть «kile [кіле]»: «një kile domate [нє кіле домате]». Пів кіло — «gjysmë kile [дюсме кіле]».

Këtë, ju lutem.

[кете, ю лутем.]

Ось це, будь ласка.

💡 «Atë [ате]» — «он те».

Vetëm po shikoj.

[ветем по шікой.]

Я просто дивлюся.

💡 Відповідь на «Ju ndihmoj dot? [ю ндіхмой дот]» — «Вам допомогти?».

Sa kushton një kilogram?

[са куштон нє кілоґрам?]

Скільки коштує кілограм?

💡 Ціна за кіло на ринку часто звучить як «… lekë kilja [леке кіля]».

A është i freskët peshku?

[а еште і фрескет пешку?]

Риба свіжа?

💡 «Peshk [пешк]» — чоловічого роду, тому «i freskët [і фрескет]». Для жіночого роду (напр. «buka [бука]» — хліб): «e freskët [е фрескет]».

Më jepni një qese, ju lutem.

[ме єпні нє кєсе, ю лутем.]

Дайте пакет, будь ласка.

💡 «Qese [кєсе]» — пакет. Касир може спитати «Qese doni? [кєсе доні]» — «Пакет потрібен?».

Ku është arka?

[ку еште арка?]

Де каса?

A pranoni kartë?

[а праноні карте?]

Ви приймаєте картку?

💡 У дрібних крамницях і на ринках часто лише готівка — «para në dorë [пара не доре]» або просто «cash [кеш]».

Mund të paguaj me kartë?

[мунд те паґуай ме карте?]

Можна оплатити карткою?

Faturën, ju lutem.

[фатурен, ю лутем.]

Чек, будь ласка.

💡 Продавець зобов'язаний видати фіскальний чек — «faturë [фатуре]»; його варто брати.

A keni kusur?

[а кені кусур?]

У вас є решта (здача)?

💡 «Kusur [кусур]» — розмовне слово для решти. «Mbaje kusurin [мбає кусурін]» — «Решти не треба».

Ma lini pak më lirë?

[ма ліні пак ме ліре?]

Зробите трохи дешевше?

💡 Торгуватися доречно на ринку, а не в супермаркеті. На «ти»: «Ma lër pak më lirë? [ма лер пак ме ліре]».

Ku është tregu?

[ку еште треґу?]

Де ринок?

💡 «Treg [треґ]» — ринок; фермерський ринок часто називають «pazar [пазар]».

Një shishe ujë, ju lutem.

[нє шіше ує, ю лутем.]

Пляшку води, будь ласка.

A keni numër më të madh?

[а кені нумер ме те мад?]

У вас є більший розмір?

💡 «Numër [нумер]» — розмір (взуття, одягу). Менший — «më të vogël [ме те воґел]».

Ku është supermarketi më i afërt?

[ку еште супермаркеті ме і аферт?]

Де найближчий супермаркет?

💡 Маленький магазин біля дому — «dyqan [дюкян]».

Një kafe, ju lutem.

[нє кафе, ю лутем.]

Одну каву, будь ласка.

💡 Просто «kafe [кафе]» = еспресо. Турецька кава — «kafe turke [кафе турке]». Саме кафе часто називають «bar [бар]» або «lokal [локал]».

Një makiato, ju lutem.

[нє макіато, ю лутем.]

Одне макіато, будь ласка.

💡 Макіато — найпопулярніша кава в Албанії. Велике — «makiato e madhe [макіато е маде]».

Një ujë pa gaz.

[нє ує па ґаз.]

Воду без газу.

💡 Газована — «me gaz [ме ґаз]». До кави воду часто приносять безкоштовно.

Një çaj, ju lutem.

[нє чай, ю лутем.]

Чай, будь ласка.

💡 Спробуйте «çaj mali [чай малі]» — гірський чай (трав'яний).

Një birrë, ju lutem.

[нє бірре, ю лутем.]

Пиво, будь ласка.

💡 Відомі місцеві марки — «Birra Korça [бірра корча]» і «Birra Tirana [бірра тірана]».

Një gotë verë të kuqe.

[нє ґоте вере те кукє.]

Келих червоного вина.

💡 Біле — «të bardhë [те барде]». Увага: «verë [вере]» — це і «вино», і «літо».

Keni një tavolinë për dy veta?

[кені нє таволіне пер дю вета?]

У вас є столик на двох?

💡 «Veta [вета]» — «особи»: «për katër veta [пер катер вета]» — на чотирьох.

Çfarë keni për të ngrënë?

[чфаре кені пер те нґрене?]

Що у вас є поїсти?

💡 Меню — «menu [мену]». Офіціант — «kamarier [камар'єр]».

Çfarë na rekomandoni?

[чфаре на рекомандоні?]

Що порадите?

💡 Місцеві страви, які варто спробувати: «tavë kosi [таве косі]», «byrek [бюрек]».

Jam vegjetarian. / Jam vegjetariane.

[ям ведєтаріан. / ям ведєтаріане.]

Я вегетаріанець. / Я вегетаріанка.

💡 Корисно ще: «pa mish [па міш]» — без м'яса.

Pa mish, ju lutem.

[па міш, ю лутем.]

Без м'яса, будь ласка.

💡 «Mish [міш]» — це м'ясо, не «миша»!

Ushqimi ishte shumë i shijshëm.

[ушкімі іште шуме і шійшем.]

Їжа була дуже смачна.

💡 Коротко про страву жіночого роду: «Shumë e shijshme! [шуме е шійшме]».

Llogarinë, ju lutem.

[логаріне, ю лутем.]

Рахунок, будь ласка.

💡 Чайові в Албанії не обов'язкові; зазвичай залишають решту або ~10%.

Do të paguajmë veç e veç.

[до те паґуайме веч е веч.]

Ми заплатимо окремо.

💡 В Албанії часто платить один за всіх — «e paguaj unë [е паґуай уне]» — «Я заплачу».

Gëzuar!

[ґезуар!]

Будьмо!

Ju bëftë mirë!

[ю бефте міре!]

Смачного!

💡 На «ти»: «Të bëftë mirë! [те бефте міре]». Відповідь — «Faleminderit [фалеміндеріт]».

Cili është fjalëkalimi i internetit?

[цілі еште ф'ялекалімі і інтернетіт?]

Який пароль від інтернету?

💡 У кафе часто просто питають «Password? [пасворд]» — усі зрозуміють.

Ku është stacioni i autobusit?

[ку еште стаціоні і аутобусіт?]

Де автобусна зупинка?

💡 У міських автобусах квиток («biletë [білете]») купують у кондуктора в салоні.

Sa kushton bileta?

[са куштон білета?]

Скільки коштує квиток?

💡 Квиток в один бік — «vajtje [вайт'є]», туди й назад — «vajtje-ardhje [вайт'є-ард'є]».

A shkon ky autobus në qendër?

[а шкон кю аутобус не кєндер?]

Цей автобус їде в центр?

💡 «Qendër [кєндер]» — центр; «qendra e qytetit [кєндра е кютетіт]» — центр міста.

Ku duhet të zbres?

[ку духет те збрес?]

Де мені виходити?

💡 Попросити зупинити: «Zbres këtu! [збрес кету]» — «Я виходжу тут!».

Ndaloni këtu, ju lutem.

[ндалоні кету, ю лутем.]

Зупиніть тут, будь ласка.

💡 Водієві таксі на «ти»: «Ndalo këtu [ндало кету]».

Më çoni në këtë adresë, ju lutem.

[ме чоні не кете адресе, ю лутем.]

Відвезіть мене за цією адресою, будь ласка.

💡 Адреси в Албанії часто описують орієнтирами: «pranë [пране]» — біля, «përballë [пербале]» — навпроти.

Sa kushton deri në aeroport?

[са куштон дері не аеропорт?]

Скільки коштує до аеропорту?

💡 Таксі — «taksi [таксі]». «Deri në [дері не]» — «до».

Sa do të kushtojë?

[са до те куштоє?]

Скільки це буде коштувати?

💡 У таксі домовляйтеся про ціну ДО поїздки, якщо немає лічильника («taksimetër [таксіметер]»).

Kthehuni majtas.

[ктехуні майтас.]

Поверніть ліворуч.

💡 На «ти»: «Kthehu majtas [ктеху майтас]».

Kthehuni djathtas.

[ктехуні д'яттас.]

Поверніть праворуч.

💡 На «ти»: «Kthehu djathtas [ктеху д'яттас]». Запам'ятати легко: «majtas [майтас]» — ліво, «djathtas [д'яттас]» — право.

Vazhdoni drejt.

[важдоні дрейт.]

Їдьте (йдіть) прямо.

💡 На «ти»: «Vazhdo drejt [важдо дрейт]».

A është larg?

[а еште ларґ?]

Це далеко?

💡 Відповідь: «Është afër [еште афер]» — «Близько», «pesë minuta më këmbë [песе мінута ме кембе]» — «п'ять хвилин пішки».

Nga niset furgoni për Shkodër?

[нґа нісет фурґоні пер шкодер?]

Звідки відправляється маршрутка до Шкодера?

💡 «Furgon [фурґон]» — міжміський мікроавтобус; розкладу часто немає, їде, коли заповниться.

Kam humbur rrugën.

[кам хумбур рруґен.]

Я заблукав(-ла).

💡 Буквально «я загубив дорогу». «Rrugë [рруґе]» — і «вулиця», і «дорога».

Ku mund të parkoj?

[ку мунд те паркой?]

Де можна припаркуватися?

💡 Платна парковка — «parking me pagesë [паркінґ ме паґесе]».

Ku është pika e karburantit më e afërt?

[ку еште піка е карбурантіт ме е аферт?]

Де найближча заправка?

💡 У розмові заправку часто називають просто «karburant [карбурант]».

A mund të më tregoni në hartë?

[а мунд те ме треґоні не харте?]

Можете показати мені на карті?

Kërkoj një apartament me qira.

[керкой нє апартамент ме кіра.]

Я шукаю квартиру в оренду.

💡 «Me qira [ме кіра]» — в оренду; «në shitje [не шіт'є]» — на продаж. «Qira [кіра]» — наголос на останньому складі.

Sa është qiraja në muaj?

[са еште кірая не муай?]

Скільки оренда на місяць?

💡 Ціни в оголошеннях бувають у євро; «në muaj [не муай]» — на місяць.

A përfshihen shpenzimet?

[а перфшіхен шпензімет?]

Комунальні послуги включені?

💡 Зазвичай окремо платять світло, воду й внесок за будинок — «mirëmbajtja e pallatit [мірембайт'я е палатіт]».

Sa është depozita?

[са еште депозіта?]

Який депозит (застава)?

💡 Зазвичай це оплата за 1–2 місяці. Домовляйтеся про повернення депозиту письмово.

Kur mund ta shoh apartamentin?

[кур мунд та шох апартаментін?]

Коли можна подивитися квартиру?

💡 Відповідь може бути: «Sot pasdite [сот пасдіте]» — «Сьогодні після обіду».

Më duhet kontratë qiraje e noterizuar.

[ме духет контрате кірає е нотерізуар.]

Мені потрібен нотаріально завірений договір оренди.

💡 Для дозволу на проживання («leje qëndrimi [леє кєндрімі]») потрібна адреса, підтверджена договором оренди в нотаріуса — «noter [нотер]».

Nuk ka ujë.

[нук ка ує.]

Немає води.

💡 Відключення води трапляються часто; багато будинків мають бак — «depozitë uji [депозіте уї]».

Iku drita.

[іку дріта.]

Зникло світло.

💡 Розмовно: «drita [дріта]» — «світло» = електрика. Повернулося: «Erdhi drita [ерді дріта]».

Nuk ka ujë të ngrohtë.

[нук ка ує те нґрохте.]

Немає гарячої води.

💡 Бойлер — «bojler [бойлер]»; його часто треба вмикати заздалегідь.

Çezma pikon.

[чезма пікон.]

Кран капає.

💡 Кран у побуті також називають «rubinet [рубінет]».

Kondicioneri nuk punon.

[кондіціонері нук пунон.]

Кондиціонер не працює.

💡 «Nuk punon [нук пунон]» — «не працює» — підходить для будь-якої техніки.

Lavatriçja nuk punon.

[лаватріч'я нук пунон.]

Пральна машина не працює.

Më duhet një hidraulik.

[ме духет нє хідраулік.]

Мені потрібен сантехнік.

💡 Електрик — «elektricist [електріціст]». «Më duhet… [ме духет]» — «Мені потрібен…».

Ku paguhet fatura e dritave?

[ку паґухет фатура е дрітаве?]

Де платять за електроенергію?

💡 Рахунки можна платити в банку, на пошті, у пунктах оплати або онлайн. За воду — «fatura e ujit [фатура е уїт]».

Kam humbur çelësat.

[кам хумбур челесат.]

Я загубив(-ла) ключі.

Kur vjen pronari?

[кур в'єн пронарі?]

Коли прийде власник?

💡 Власниця — «pronarja [пронар'я]».

Më duhet një mjek.

[ме духет нє м'єк.]

Мені потрібен лікар.

💡 У розмові частіше кажуть «doktor [доктор]». Сімейний лікар — «mjeku i familjes [м'єку і фамільєс]».

Më dhemb koka.

[ме демб кока.]

У мене болить голова.

💡 Схема «Më dhemb… [ме демб]» + частина тіла: «barku [барку]» — живіт, «fyti [фюті]» — горло, «shpina [шпіна]» — спина.

Më dhemb barku.

[ме демб барку.]

У мене болить живіт.

Më dhemb dhëmbi.

[ме демб дембі.]

У мене болить зуб.

💡 Зубний лікар — «dentist [дентіст]».

Kam temperaturë.

[кам температуре.]

У мене температура.

💡 Застуда — «jam i ftohur / e ftohur [ям і фтохур / е фтохур]».

Jam alergjik ndaj penicilinës.

[ям алердік ндай пеніцилінес.]

У мене алергія на пеніцилін.

💡 Жінка каже «alergjike [алердіке]». «Ndaj [ндай]» — «на, до» (алергія на щось).

Ku është farmacia më e afërt?

[ку еште фармаціа ме е аферт?]

Де найближча аптека?

💡 Цілодобова аптека — «farmaci 24 orë [фармаці нєзет е катер оре]».

Keni diçka për kollën?

[кені дічка пер колен?]

У вас є щось від кашлю?

💡 Аналогічно: «për dhimbje koke [пер дімб'є коке]» — від головного болю, «për fytin [пер фютін]» — для горла.

A më duhet recetë?

[а ме духет рецете?]

Мені потрібен рецепт?

💡 Антибіотики офіційно відпускають лише за рецептом.

Dua të caktoj një takim me mjekun.

[дуа те цактой нє такім ме м'єкун.]

Я хочу записатися до лікаря.

💡 «Takim [такім]» — зустріч, запис на прийом (і в лікаря, і в установі).

Jam shtatzënë.

[ям штатзене.]

Я вагітна.

Sa herë në ditë?

[са хере не діте?]

Скільки разів на день?

💡 Відповідь: «dy herë në ditë [дю хере не діте]» — двічі на день.

Para apo pas ngrënies?

[пара апо пас нґренієс?]

До чи після їжі?

💡 Розмовно лікар чи фармацевт може сказати «pas buke [пас буке]» — «після їжі» (букв. «після хліба»).

Më dhemb këtu.

[ме демб кету.]

Болить ось тут.

Kam sigurim shëndetësor.

[кам сіґурім шендетесор.]

У мене є медична страховка.

💡 Державна страховка дає картку — «karta e shëndetit [карта е шендетіт]».

Më merren mendtë.

[ме меррен мендте.]

У мене паморочиться голова.

Jam i sëmurë. / Jam e sëmurë.

[ям і семуре. / ям е семуре.]

Я хворий. / Я хвора.

💡 Лікарняний для роботи — «raport mjekësor [рапорт м'єкесор]».

Kam një takim.

[кам нє такім.]

У мене призначена зустріч (запис).

💡 Можна додати час: «Kam një takim në orën dhjetë [кам нє такім не орен д'єте]» — на десяту.

Ku duhet të paguaj?

[ку духет те паґуай?]

Де я маю заплатити?

💡 Держмита часто сплачують у банку або на пошті й приносять квитанцію — «mandatpagesë [мандатпаґесе]».

Më duhet një vërtetim.

[ме духет нє вертетім.]

Мені потрібна довідка.

💡 «Vërtetim [вертетім]» — довідка (напр., з місця роботи — «vërtetim pune [вертетім пуне]»).

Ku është zyra e migracionit?

[ку еште зюра е міґраціоніт?]

Де міграційна служба?

💡 Справи з дозволом на проживання ведуть міграційні відділи поліції; заяву подають через портал «e-Albania [е-албаніа]».

Kam ardhur për lejen e qëndrimit.

[кам ардур пер леєн е кєндріміт.]

Я прийшов(-ла) щодо дозволу на проживання.

💡 «Leje qëndrimi [леє кєндрімі]» — дозвіл на проживання; «leje pune [леє пуне]» — дозвіл на роботу.

Kur do të jetë gati leja ime?

[кур до те єте ґаті лея іме?]

Коли буде готовий мій дозвіл?

💡 «Gati [ґаті]» — «готовий»; «Nuk është gati ende [нук еште ґаті енде]» — «Ще не готово».

Çfarë dokumentesh më duhen?

[чфаре документеш ме духен?]

Які документи мені потрібні?

💡 Попросіть записати список: «Ma shkruani, ju lutem [ма шкруані, ю лутем]» — «Напишіть мені, будь ласка».

I kam sjellë të gjitha dokumentet.

[і кам с'єле те діта документет.]

Я приніс(-ла) всі документи.

💡 «I [і]» на початку — займенник «їх», обов'язковий перед означеним додатком.

Ku duhet të firmos?

[ку духет те фірмос?]

Де мені розписатися?

💡 Офіційніше — «nënshkruaj [неншкруай]». Підпис — «firma [фірма]».

A ju duhet një fotokopje e pasaportës?

[а ю духет нє фотокоп'є е пасапортес?]

Вам потрібна копія паспорта?

💡 Перекладені документи часто треба завірити в нотаріуса — «përkthim i noterizuar [перктім і нотерізуар]».

Ku mund të bëj fotokopje?

[ку мунд те бей фотокоп'є?]

Де можна зробити ксерокопію?

Më duhet një certifikatë familjare.

[ме духет нє цертіфікате фамільяре.]

Мені потрібна довідка про склад сім'ї.

💡 Видає «Gjendja Civile [дєнд'я цивіле]» (РАЦС) або портал «e-Albania [е-албаніа]».

Dua të hap një llogari bankare.

[дуа те хап нє логарі банкаре.]

Я хочу відкрити банківський рахунок.

💡 «Llogari [логарі]» — і банківський рахунок, і рахунок у кафе.

Dua të këmbej euro në lekë.

[дуа те кембей еуро не леке.]

Я хочу обміняти євро на леки.

💡 Обмінник — «këmbim valutor [кембім валутор]»; курс там часто кращий, ніж у банку.

Ku është bankomati?

[ку еште банкоматі?]

Де банкомат?

Dua të dërgoj një pako në Ukrainë.

[дуа те дерґой нє пако не україне.]

Я хочу відправити посилку в Україну.

💡 Пошта — «Posta Shqiptare [поста шкіптаре]».

Ku është posta?

[ку еште поста?]

Де пошта?

Në cilin sportel?

[не цілін спортел?]

До якого віконця?

💡 «Sportel [спортел]» — віконце, каса в установі.

A duhet të pres në radhë?

[а духет те прес не раде?]

Мені треба стояти в черзі?

💡 Хто останній? — «Kush është i fundit? [куш еште і фундіт]».

Kam aplikuar në e-Albania.

[кам аплікуар не е-албаніа.]

Я подав(-ла) заяву через e-Albania.

💡 Номер заяви — «numri i aplikimit [нумрі і аплікіміт]»; майте його при собі.

Ndihmë!

[ндіхме!]

Допоможіть!

💡 Єдиний номер екстрених служб — 112; поліція — 129, швидка — 127, пожежні — 128.

Më duhet ndihmë.

[ме духет ндіхме.]

Мені потрібна допомога.

Thirrni policinë!

[тіррні поліціне!]

Викличте поліцію!

💡 Поліція — 129 або 112.

Thirrni urgjencën!

[тіррні урдєнцен!]

Викличте швидку!

💡 «Urgjenca [урдєнца]» — і швидка допомога, і приймальне відділення лікарні. Номер — 127.

Ka ndodhur një aksident.

[ка ндодур нє аксідент.]

Сталася аварія.

Më kanë vjedhur portofolin.

[ме кане в'єдур портофолін.]

У мене вкрали гаманець.

💡 Телефон — «telefonin [телефонін]»: «Më kanë vjedhur telefonin [ме кане в'єдур телефонін]».

Kam humbur pasaportën.

[кам хумбур пасапортен.]

Я загубив(-ла) паспорт.

💡 Спершу — заява в поліцію, потім — посольство України в Тирані.

Zjarr!

[з'ярр!]

Пожежа!

💡 Пожежна служба — 128.

Dikush është plagosur.

[дікуш еште плаґосур.]

Хтось поранений.

Ku është spitali?

[ку еште спіталі?]

Де лікарня?

Largohu!

[ларґоху!]

Іди геть!

💡 Різко, на «ти». Ввічливіше на «ви»: «Largohuni! [ларґохуні]». «Më lini rehat! [ме ліні рехат]» — «Дайте мені спокій!».

Ku është ambasada e Ukrainës?

[ку еште амбасада е українес?]

Де посольство України?

💡 Посольство України в Албанії розташоване в Тирані.